Je n’ai pas mange de cereales.
Для будь-якої франкомовної людини дане речення є не правильним та не дуже зрозумілим, адже має бути:
Je n’ai pas mangé de céréales.
Я не їла злаки.
Проте, всі хто вивчають французьку задаються питанням: «Для чого їх придумали?». Тож пропонуємо розглянути, які є види діакретичних знаків (accents) та коли їх використовувати, а головне, для чого.
Даний accent можна поставити тільки над однією літерою - Е, для того, щоб закритий звук став відкритим: l’été, bébé.
Attention! Попри існуюче правило, що літера Е не читається в кінці слова, якщо це É, тоді ми читаємо як наш відкритий Е.
Ставиться над наступними літерами: è, à, ù.
Найчастіше ставиться над Е в закритому складі: mère, père.
А також над Е перед -s: après, très.
Крім того, з’являється у нерегулярних відмінюваннях дієслів першої групи теперишнього часу: acheter - j’achète, amener - j’amène.
А ще може з’являтись у закінченнях, які утворюють форми іменників жіночого роду: un boulanger - une boulangère, un fromager - une fromagère.
Якщо accent grave стоїть над À, то він слугує для розрізнення прийменника à та форми дієслова avoir у теперишньому часі - a:
il va à Biarritz (він їде до Беарітза) - il a une voiture (він має автівку).
Коли accent grave стоїть над Ù для розрізнення двох слів: ou (або) та où (де?, куди?, коли?):
tu préfères le vin rouge ou le vin blanc? (ти надаєш перевагу червоному чи білому вину?) - tu vas où? (куди ти їдеш?)
Ставиться над літерою Ê та використовується у двох випадках:
Ставиться над наступними літерами: ë, ï, ü.
Даний accent є важливим для правильної вимови слів. Він використовується в наступних випадках:
Єдиний accent, який ставиться під приголосною літерою - Ç.
Згідно з правилами фонетики, літера С читається як (с) перед е, і, у, в інших випадках, це звук (k). Проте, якщо нам треба, щоб літера С читалась як (с), то треба використати cédille: la France - français.
Attention! Жоден accent не ставиться перед кінцевими приголосними d, f, r, z: le pied, aller.
Крім того, важливо слідкувати за оновленими списками слів, в яких є accent(s), так як Французька Академія оновлює ці списки, і кількість слів з цією чарівною родзинкою французької мови поступово зменшується.
Для будь-якої франкомовної людини дане речення є не правильним та не дуже зрозумілим, адже має бути:
Je n’ai pas mangé de céréales.
Я не їла злаки.
Проте, всі хто вивчають французьку задаються питанням: «Для чого їх придумали?». Тож пропонуємо розглянути, які є види діакретичних знаків (accents) та коли їх використовувати, а головне, для чого.
Accent aigu (é)
Даний accent можна поставити тільки над однією літерою - Е, для того, щоб закритий звук став відкритим: l’été, bébé.
Attention! Попри існуюче правило, що літера Е не читається в кінці слова, якщо це É, тоді ми читаємо як наш відкритий Е.
Accent grave (è)
Ставиться над наступними літерами: è, à, ù.
Найчастіше ставиться над Е в закритому складі: mère, père.
А також над Е перед -s: après, très.
Крім того, з’являється у нерегулярних відмінюваннях дієслів першої групи теперишнього часу: acheter - j’achète, amener - j’amène.
А ще може з’являтись у закінченнях, які утворюють форми іменників жіночого роду: un boulanger - une boulangère, un fromager - une fromagère.
Якщо accent grave стоїть над À, то він слугує для розрізнення прийменника à та форми дієслова avoir у теперишньому часі - a:
il va à Biarritz (він їде до Беарітза) - il a une voiture (він має автівку).
Коли accent grave стоїть над Ù для розрізнення двох слів: ou (або) та où (де?, куди?, коли?):
tu préfères le vin rouge ou le vin blanc? (ти надаєш перевагу червоному чи білому вину?) - tu vas où? (куди ти їдеш?)
Accent circonflexe (ê)
Ставиться над літерою Ê та використовується у двох випадках:
- якщо у словах латинського походження з плином часу деякі літери зникли зі слова, то accent circonflexe ставиться як пам’ятка, що ці літери (найчастіше, це e та s) були присутніми: un hôpital, une île.
- для розрізнення значення слів, літери яких повністю співпадають: je suis sûr (я впевнений) - il est sur la table (він на столі).
Tréma (ë)
Ставиться над наступними літерами: ë, ï, ü.
Даний accent є важливим для правильної вимови слів. Він використовується в наступних випадках:
- коли вони стоять після іншої голосної, для того, щоб розуміти, що ці дві голосні читаються окремо: Noël (No/ël), naïf (na/ïf).
- як вказівка, що група літер читаються інакше, ніж за загальним правилом: une douleur aiguë (egy) - une figue (fig).
Cédille (ç)
Єдиний accent, який ставиться під приголосною літерою - Ç.
Згідно з правилами фонетики, літера С читається як (с) перед е, і, у, в інших випадках, це звук (k). Проте, якщо нам треба, щоб літера С читалась як (с), то треба використати cédille: la France - français.
Attention! Жоден accent не ставиться перед кінцевими приголосними d, f, r, z: le pied, aller.
Крім того, важливо слідкувати за оновленими списками слів, в яких є accent(s), так як Французька Академія оновлює ці списки, і кількість слів з цією чарівною родзинкою французької мови поступово зменшується.