Je prends mon imperméable car il pleut.
Я беру плащ, бо дощить.
Hier, j’ai pris mon imperméable car il pleuvait.
Вчора я взяла плащ, бо йшов дощ.
Ці обидва речення є складними, але, якщо проаналізувати їх за прагматикою, то у першому випадку дія стосується теперишнього плану вираження, а у другому - минулого.
Власне, пропонуємо розглянути саме узгодження часів у складних реченнях у контексті минулих часів.
Нагадуємо!
За узгодження часів варто звернути увагу на два аспекти:
- хронологія фактів(яка дія передує іншій);
- відношення часів між головним реченням та підрядним.
Так само, як і по відношенню до теперишнього часу, варто розуміти, що складне речення (в даному випадку, складнопідрядне) складається з головної та підрядної частин. При виборі часів, керуватися варто саме часовою приналежністю головної частини.
Тож, коли ми говоримо про узгодження часів у контексті минулого, то в головній частині речення може бути:
- passé composé(минулий завершений час): j’ai pensé que
- imparfait(минулий незавершений час): je pensais que
- passé simple (минулий літературний час): je pensai que
- plus-que-parfait (минуле в минулому): j’avais pensé que
Відповідно, у підрядній частині використовують наступні часи:
- imparfait (для вираження одночасності дій): nous partions / що ми їдемо.
- futur proche dans le passé (для вираження найблищого майбутнього у минулому): nous allions partir / що ми збиралися їхати.
- futur dans le passé (для вираження майбутнього у минулому): nous partirions un peu plus tard / що ми поїдемо згодом.
- futur de probabilité(для вираження ймовірного майбутнього у минулому): nous devions partir / ми мали поїхати.
-futur antérieur dans le passé (для вираження майбутнього, яке передуватиме іншій майбутній події): nous aurions renoncé à partir / ми відмовимося їхати.
- passé récent dans le passé (для вираження минулого, яке щойно трапилось): nous venions de partir/ що ми щойно поїхали.
- plus-que-parfait(для вираження дії у минулому, яка передує дії головної частини речення): nous étions déjà partis / що ми вже поїхали.
Важливо!
В окремих випадках використовуються так звані «змішані варіанти», коли ми не слідуємо чітко за окресленими вище правилами:
1) якщо у підрядній частині йдеться про твердження, яке є правдивим як щодо минулого, так і щодо теперишнього:
J’ai toujours su que les planètes ne sont pas tout à fait rondes.
Я завжди знала, що планети не є повністю круглими.
2) у розмовних ситуаціях часто нехтують і не слідують правилам узгодження в реченнях, які мають декілька підрядних частин:
J’ai appris récemment que tu vivais à présent à la campagne et que tu allais mettre en vente ou tu avais déjà mis en vente ton appartement parisien.
Я щойно дізнався, що наразі ти живеш за містом, і що ти мала виставити на продаж, або ж вже виставила, твою паризьку квартиру.
Я беру плащ, бо дощить.
Hier, j’ai pris mon imperméable car il pleuvait.
Вчора я взяла плащ, бо йшов дощ.
Ці обидва речення є складними, але, якщо проаналізувати їх за прагматикою, то у першому випадку дія стосується теперишнього плану вираження, а у другому - минулого.
Власне, пропонуємо розглянути саме узгодження часів у складних реченнях у контексті минулих часів.
Нагадуємо!
За узгодження часів варто звернути увагу на два аспекти:
- хронологія фактів(яка дія передує іншій);
- відношення часів між головним реченням та підрядним.
Так само, як і по відношенню до теперишнього часу, варто розуміти, що складне речення (в даному випадку, складнопідрядне) складається з головної та підрядної частин. При виборі часів, керуватися варто саме часовою приналежністю головної частини.
Тож, коли ми говоримо про узгодження часів у контексті минулого, то в головній частині речення може бути:
- passé composé(минулий завершений час): j’ai pensé que
- imparfait(минулий незавершений час): je pensais que
- passé simple (минулий літературний час): je pensai que
- plus-que-parfait (минуле в минулому): j’avais pensé que
Відповідно, у підрядній частині використовують наступні часи:
- imparfait (для вираження одночасності дій): nous partions / що ми їдемо.
- futur proche dans le passé (для вираження найблищого майбутнього у минулому): nous allions partir / що ми збиралися їхати.
- futur dans le passé (для вираження майбутнього у минулому): nous partirions un peu plus tard / що ми поїдемо згодом.
- futur de probabilité(для вираження ймовірного майбутнього у минулому): nous devions partir / ми мали поїхати.
-futur antérieur dans le passé (для вираження майбутнього, яке передуватиме іншій майбутній події): nous aurions renoncé à partir / ми відмовимося їхати.
- passé récent dans le passé (для вираження минулого, яке щойно трапилось): nous venions de partir/ що ми щойно поїхали.
- plus-que-parfait(для вираження дії у минулому, яка передує дії головної частини речення): nous étions déjà partis / що ми вже поїхали.
Важливо!
В окремих випадках використовуються так звані «змішані варіанти», коли ми не слідуємо чітко за окресленими вище правилами:
1) якщо у підрядній частині йдеться про твердження, яке є правдивим як щодо минулого, так і щодо теперишнього:
J’ai toujours su que les planètes ne sont pas tout à fait rondes.
Я завжди знала, що планети не є повністю круглими.
2) у розмовних ситуаціях часто нехтують і не слідують правилам узгодження в реченнях, які мають декілька підрядних частин:
J’ai appris récemment que tu vivais à présent à la campagne et que tu allais mettre en vente ou tu avais déjà mis en vente ton appartement parisien.
Я щойно дізнався, що наразі ти живеш за містом, і що ти мала виставити на продаж, або ж вже виставила, твою паризьку квартиру.
Приєднуйтесь на заняття до нашої школи, якщо хочете дізнатися більше!