Блог школи французької мови Côte d'Azur
Про Францію Люди

Единий та неповторний. Анрі Матісс

«Матісс був завжди єдиним та неповторним», - так казав про творчість свого друга Пабло Пікассо.

ПОЧАТОК ШЛЯХУ

Імпресіоніст, фовіст, художник, скульптор, декоратор – Анрі Матісс спробував себе у багатьох видах мистецтва. Але ж міг стати юристом. Можливо, навіть дуже успішним, якби йому не була так нудна юриспруденція. За щасливою та одночасно нещасною випадковістю (але ж випадковостей не буває, як ми знаємо) майбутній художник опинився у лікарні з апендицитом. Він був вимушений провести там досить багато часу. Одного разу його мати принесла йому фарби, щоб якось підбадьорити юнака.

Цікаво, що фарби тим чи іншим чином були присутні у житті Матісса завжди: в його батька була невелика сімейна крамниця, де він продавав в тому числі й фарби. Мати майбутнього художника також працювала у крамниці, захоплюючись у вільний час розписом порцеляни.  
Невелика подія у вигляді апендициту та перебування у лікарні й стало поворотним моментом у житті тогочасного юриста та майбутнього митця. Він зрозумів, що мистецтво та особливо живопис – це те, що його повністю захоплює та змушує його серце битися частіше. Вже зовсім скоро після цього він просив батька про те, щоб почати навчання в Академії Жюліана у Парижі. Це був 1891 рік. А трішки пізніше Анрі змінив Академію на Школу витончених мистецтв у столиці Франції, щоб навчатися у легендарного педагога Гюстава Моро.

В цей час він вивчає мистецтво старих майстрів, часто копіює їх роботи в Луврі. Він також знайомиться з фовізмом (fauvism, від французького fauve – дика тварина). Анрі Матісс став одним з найбільш видатних художників цього сміливого напрямку в мистецтві. Роботи фовістів відрізнялися буйством фарб, неймовірною експерсією та сильною енергетикою. З 1896 року його роботи вже виставляли в художніх Салонах.


Анрі Матуссу були дуже близькі ідеї його вчителя Гюстава Моро, який вважав, що основна навичка художника – це вміння зобразити у фарбах своє ставлення до світу. Матісс дуже любив фарби, вважая колір «силою, що здатна підкреслити відчуття». Саме за цю неймовірну любов до експериментів з фарбами, вміння покласти сюжет своїх полотен в сміливі поєдання кольору та форми, Анрі Матісс вважається одни з найбільш впливових художників ХХ століття.

РОДИНА

В 1898 році Анрі Матісс одружується на Амелі Перейр. Після весілля вони відправляються разом в подорож до Лондону, де митець з великим натхненням знайомиться з творчістю англійських майстрів. Там він дуже захопився творчістю Тернера, чудового майстра кольору.  

Подружжя повертається до Франції та починає жити на Корсиці. Звичайно, яскраві пейзажі Середземномор’я опинилися на полотнах Матісса того часу. Фінансовий стан художника на тот момент був досить поганим. В родині один за одним народилися 2 сини, до цього в митця була також й позашлюбна донька. Звичайно, в той період він брався за будь-яку роботу, навіть працював художником-декоратором театральної сцени.

ФОВІЗМ. ПРОДОВЖЕННЯ

1905 рік. Матісс особливо захоплено експериментує з кольором, він створює неймовірні для свого часу незвичні кольорові поєднання та контрасти. Звичайно, багато хто знайшов ці експерименти щонайменш дивними. Але в цього напрямку мистецтва (це був фовізм, як ви напевно вже зрозуміли) знайшлись й свої прихильники. Лео Стайн та його сестра, видатна письменниця Гертруда Стайн, придбали одну з гучних робіт художника «Жінка у шляпі». Так почалась дружба брата та сестри Стайнів з Анрі. До речі, трішки пізніше саме вони познайомили художника з молодим іспанцем Пабло Пікассо. Його також представили впливовим критикам та познайомили з відомим російським колекціонером С. Щукіним. Це все, звичайно, добре відобразилось на фінансовому становищі художника – його полотна почали купувати.
В цей період він побував у декількох країнах – Іспанії, Північній Африці, Німеччині та Росії.


РОСІЙСЬКИЙ ПЕРІОД

В Росії Анрі Матісс познайомився з багатьма видатними художниками – В. Серовим, В. Брюсовим та іншими. Він приходить у захват від старовинного мистецтва розпису ікон, пише два полотна для московського особняка В. Щукіна під назвою «Танець» та «Музика».
"В цих картинах я досяг гармонії кольору", - саме так пізніше зізнавався сам художник. Картину «Танець» він написав всього трьома фарбами: зеленою, щоб показати пагорби, блакитною, щоб зобразити небо, та рожевою, щоб надати кольору тілам танцорів.
І. Стравинський та С. Дягилев в цей "російський період" творчості художника пропонують Матіссу оформити балет. Він погоджується. Прем’єра відбулась декількома роками пізніше у Парижі, в Гранд-Опера.

ВІДЛЮДНИЦТВО

Так, в певний період свого життя Анрі став практично відлюдником. З жінкою вони майже не бачились. Він присвятив себе мистецтву та своїм полотнам. Матісс вже був відомим, його полотна виставляли не лише у Франції, а також у Лондоні, Нью-Йорку, Копенгагені. Допомагати з організацією його виставок став син. В цей час Анрі також створював костюми для російського балету та ілюстрував книги багатьох авторів, включаючи Джойса, Маларме та Бодлера. Він провів три місяці на Таїті та відвідав Сполучені Штати Америки.


ХВОРОБА

1940-ві роки стали для художника особливо важкими. В нього знайшли рак шлунку. На довгий час він опинився прикутим до ліжка. Але й тут він показав себе як людина мистецтва перш за все. Він писав картини лежачи, використовував вугілля або олівець, що був прикріплений до довгої палиці, щоб доставати до полотна. Матісс також експертиментував, створюючи незвичайні ілюстрації до книг та робив декорації з кольорового паперу. Так, він створив декор для басейну з фігурами людей, що були приклеєні до стіни (1952 рік).

КАПЕЛА

Однією з жінок, що доглядала за художником під час його хвороби (з жінкою він вже розлучився офіційно на той час) була Моніка Буржуа. Вже після одужання, якось Матісс зустрів її на вулиці. Жінка також пережила важку хворобу та стала черницею домініканського монастира у Вансі. Вона попросила Матісса допомогти з оформленням монастирської капели. Звичайно, митець побачив у цьому Божественний знак, провидіння, та вирішив виконати цю роботу для монастира. Він створив вітражі, фрески, свічники та навіть вбрання для священнослужителів. Навіть тут, в капелі, Анрі Матісс використовував багато кольорового паперу для декору.

Давній його друг Пабло Пікассо іронізував, що «Матісс не має права оформлювати капелу», але Анрі було неможливо зупинити. Він з захопленням продовжував роботу...  


Бажаєте знати більше про життя цікавих людей, події в світі мистецтва та кільтури Франції та світу? Запрошуємо вас на онлайн лекції з мистецтва від Côte d'Azur.
Слідкуйте за анонсом подій та новинами нашої школи.